- заподіти
- —————————————————————————————заподі́тидієслово доконаного видурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
заподіватися — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
заподітий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
заподітися — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
заподіюваний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
заподіювання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
заподіювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
заподіяний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
заподіяння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
заподіяти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
заподіювати — юю, юєш, недок., заподі/яти, і/ю, і/єш, док., перех. Завдавати чогось, робити кому небудь щось неприємне, тяжке, болюче. || Викликати щось, спричинятися до чого небудь (зазвичай неприємного). •• Заподі/яти собі/ смерть кінчити життя самогубством … Український тлумачний словник